- вставний
- —————————————————————————————вставни́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вставний — (уставни/й), а/, е/. Якого вставляють у що небудь. •• Вставне/ ре/чення (сло/во) грам. відокремлене речення або слово, вставлене в інше речення, але не пов язане з ним граматично … Український тлумачний словник
експлетивний — а, е. 1) Додатковий, вставний; компенсуючий. 2) лінгв. Вставний … Український тлумачний словник
вставність — (уста/вність), ності, ж. Властивість за знач. вставний (уставни/й) … Український тлумачний словник
реприза — и, ж., спец. 1) Короткий вставний номер жарт, що його виконують актори розмовного жанру в цирку і на естраді. 2) Повторення одного з розділів музичного твору. 3) У фехтуванні – повторний удар. 4) Перехід коня на алюр після подолання перешкоди … Український тлумачний словник
східець — схі/дець (схо/дина) Основний елемент сходів, що складається з горизонтальної частини проступінка і вертикальної присхідця. Мають місце: східець урізний (вставний) такий, що вставляється у пази на тятивах. східець фризовий такий, що прилягає до… … Архітектура і монументальне мистецтво
уставний — I [уста/ўнией] м. (на) но/му/ н і/м, мн. н і/ (від уста/в) II [ўстаўни/й] = вставний м. (на) но/му/ н і/м, мн. н і/ (від вставля/ти) … Орфоепічний словник української мови